Сьогодн проблему збереження здоров я здорово дитини неможливо розглядати поза контекстом бопсихосоцальних та мультидисциплнарних пдходв до виршення. Тому до розв язання ц проблеми мають бути залучен не тльки педатри, а й акушери-гнекологи, медичн та шкльн психологи, соцальн педагоги, тобто т спецалсти, як причетн до дагностики корекц соцально-психологчного стану дитини [5, 9].
Дослдженнями нашого ¶нституту продемонстровано, що виникненню хвороби протидють яксть життя та достатня резистентнсть органзму дитини. Якщо перевагу мають так фактори ризику, як нерацональне харчування, спадкова схильнсть до хвороби, психоемоцйн навантаження, несприятлив екологчн або матерально-побутов умови, то пдвищуться реальна загроза хвороби. А якщо захисн сили дитячого органзму знаходяться на високому функцональному рвн, тод забезпечуться мцний потенцал здоров я з великим дапазоном адаптацйних можливостей.
Вс фактори, що негативно впливають на стан здоров я дитини в умовах см , необхдно враховувати дльничним педатрам при органзац заходв збереження здоров я дтей, пропаганд здорового способу життя в см ях, де снують рзн медичн та соцальн фактори ризику.
В ¶нститут педатр, акушерства та гнеколог (ПАГ) АМН Украни протягом багатьох рокв у рамках науково-практичних програм Дти Украни , См я та дти Украни , Здоров я нац , Репродуктивне здоров я дослджуться роль чинникв, що впливають на здоров я дтей в умовах см та макросоцуму. Цими дослдженнями встановлено, що значна частина дтей дошкльного та раннього шкльного вку виховуться в неповних см ях, а у переважно бльшост смей, в яких виховуються дти дошкльного вку, спостергаться низька загальна сантарна культура та культура харчування, що негативно вплива на пдтримку нормального здоров я дитини. В багатьох см ях практично не проводяться заходи з профлактики гострих захворювань та дитячого травматизму. Слд зазначити, що в см ях, де економчний добробут вище середнього, ндекс здоров я дтей вищий майже в два рази, нж у малозабезпечених см ях.
За чотири десятилття з дати впровадження оцнки стану здоров я дтей за групами ця класифкаця постйно доповнювалася та модифкувалася, що дозволяло педатрам не тльки визначати групи здоров я дтей, але враховувати рзн медико-соцальн фактори, як негативно впливають на нього [4, 17, 22]. На сьогодншнй день неможливо зрозумти та визначити яксть здоров я дитини окремо вд соцального стану, конкретного середовища та мсця проживання (рис. 1). Вплив цих факторв протягом життя дитини змнються. Так, у перш мсяц життя дитини переважають бологчн фактори, а в наступн вков пероди соцально-ггнчн та медико-органзацйн. Вплив бологчних та соцально-ггнчних факторв на процес формування здоров я дитини в основному залишаться на рвн см [18].
Отже, здоров я дитини можна охарактеризувати як стан життдяльност, що вдповда бологчному вку, гармонйнй дност фзичних та нтелектуальних характеристик, а також адекватному формуванню адаптацйних та компенсаторних можливостей дитячого органзму в процес його росту. У повсякденнй практиц лкар-педатри користуються унфкованою оцнкою стану здоров я дтей, це дозволя реалзовувати принципи видлення серед дитячого населення вдповдних груп здоров я. Такий принцип ефективний для одномоментно оцнки стану здоров я не зовсм придатний щодо його монторингу.
- вдсутнсть у дитини пограничних станв та ознак хрончних захворювань.
- високий ступнь резистентност до несприятливих впливв з оптимальною мунологчною реактивнстю та швидким подоланням стресових реакцй;
- достатня функцональна та соцальна адаптаця дитини у досить широкому дапазон пристосування;
- досягнутий фзичний, нервово-психчний та нтелектуальний розвиток дитини, що вдповда його хронологчному вку;
У педатрв завжди виникало питання стосовно критерв оцнки стану здоров я дитини. У практиц найчастше використовувалися так, як наявнсть чи вдсутнсть хрончних захворювань на момент обстеження дитини, рвень функцонального стану основних систем органзму, резистентнсть органзму до шкдливих впливв тощо. Проте за даними вддлення проблем здорово дитини ¶нституту педатр, акушерства та гнеколог АМН Украни [13], найбльш суттвими критерями, що характеризують ндивдуальне та колективне здоров я дтей, :
Найбльш проритетним завданням сучасно педатр розробка нових та удосконалення снуючих технологй щодо збереження здоров я здорово дитини. Насамперед це пов язано з тим, що, не вивчаючи ррунтовно особливост стану здоров я здорових дтей у сучасних умовах, ми практично втрачамо можливсть ранньо профлактики його порушень.
¶нститут педатр, акушерства та гнеколог АМН Украни, Кив
О. М. Лук янова, академк НАН АМН Украни, Росйсько АМН, д. м. н., професор
Ключов слова: здорова дитина, профлактика, ггна, стан здоров я дитини, хрончна патологя, функцональн розлади.
Автором висуваться принципово нова схема збереження здоров я здорово дитини. Формулюються проритетн завдання сучасно педатр шляхом оцнки стану здоров я дтей. Робиться акцент на значенн соцальних факторв у формуванн здорового пдростаючого поколння. Пропонуються модел первинно профлактики хрончних захворювань у дтей, особливо функцональних розладв систем органв дитячого органзму. Розглядаться мсце в цй модел ггнчних заходв, рацонального харчування, а також методв донозологчно дагностики.
профлактики його порушень
Проблеми здоров я здорово дитини та науков аспекти
О. М. Лук янова
О. М. Лук янова Проблеми здоров я здорово дитини та науков аспекти профлактики його порушень
Комментариев нет:
Отправить комментарий